Заселення і статус містечка
Близько 1430 року, ледве через десятиліття після того, як португальські мореплавці дісталися Мадейри, поселенці вже обробляли схили Кальєти. Перший капітан острова Жуан Гонсалвеш Зарку передав ці землі синові Жуану Гонсалвешу да Камарі й доньці Беатріш Гонсалвеш, а слідом прийшли шляхетські родини. Про них досі нагадують назви місцевостей, як-от Ломбу-ду-Доутор і Ломбу-ду-Атоугія.
Вода з гір і сонячні, захищені схили ідеально підходили для цукрової тростини. 1 липня 1502 року король Мануел I дав Кальєті грамоту (foral) і статус віли, зробивши її одним із перших муніципалітетів острова. За переказом, король подарував головній церкві й дарохранильницю з чорного дерева зі срібною інкрустацією, яку досі можна побачити в Igreja do Espírito Santo.
Біле золото
Близько 1500 року Мадейра була одним із найбільших виробників цукру у світі, а Кальєта — одним із найбагатших районів. Цукрові гроші оплатили каплиці й церкви, що стоять досі: мануелінську каплицю Nossa Senhora do Loreto в Арку-да-Кальєта (близько 1510), церкву São Brás (близько 1520) і каплицю Трьох Царів в Ештрейту-да-Кальєта (1520-ті) з фламандським вівтарем. 1535 року містечко заснувало Santa Casa da Misericórdia, благодійне братство, що перейняло шпиталь, відкритий 1505 року; його будівля тепер ратуша.
Пізніше в тому столітті дешевший бразильський цукор витіснив мадейрський, і селяни дедалі більше переходили на виноград. Що далі на захід розселялися люди, то більше з’являлося парафій: Фажан-да-Овелья близько 1518–1520, Паул-ду-Мар до 1676, Жардін-ду-Мар 1734 року і Празереш, відокремлений від Ештрейту, 1733 року.
Перебудовані церкви
Головну церкву перебудували 1639 року. У XVIII столітті більшість парафій перебудували свої церкви до нинішнього вигляду: São Brás в Арку (1744–1754, освячена 1 січня 1755), Празереш (розпочата 1751), São João Baptista у Фажан-да-Овелья (друга половина століття) і Nossa Senhora da Graça в Ештрейту (фасад датовано 1791, освячена 1793). Садиба Casa das Mudas — 1759 року. Відвідайте їх село за селом у розділі вісім парафій.
Пара, цукор і масло
З парою прийшов другий цукровий бум. Перший граф Калсади 1857 року збудував в Арку-да-Кальєта паровий млин для цукру й горілки; 1883 року з’явився млин, який крутили воли. 1894 року Вісенте Лопеш відкрив у містечку Кальєта водяний млин, що близько 1901 року як Lopes & Duarte отримав парову машину, а 1954-го став Sociedade dos Engenhos da Calheta. Він досі меле тростину (Engenho). Жардін-ду-Мар мав власний млин з 1900 року, а Антоніу Родріґеш Браш відкрив ще один у Кальєті 1908 року.
Скотарство живило два маслозаводи: один у Фажан-да-Овелья, чиє масло «Águia» експортували до Першої світової і спускали канатною дорогою до Паул-ду-Мар, і другий в Ештрейту-да-Кальєта (1910–1969). У Паул-ду-Мар 1913 року відкрили консервний завод тунця за участі італійського партнера. Муніципалітет також робив феєрверки й сіль, тримав пасіки, а ферми вирощували банани, виноград і овочі.
Маяк, дороги й еміграція
Маяк Понта-ду-Парґу спроєктували 1911 року й збудували в 1912–1915 роках, але Перша світова затримала ліхтар до 1921-го. Уперше він засвітився в червні 1922 року, на гасі, з дальністю 28 морських миль; 1937 року з лампою розжарювання досяг 34 миль, 1958-го його електрифікували, а 1989-го автоматизували.
Король Карлуш I і королева Амелія проїжджали через Кальєту дорогою до Рабасалу. Жозе Вісенте де Фрейташ, народжений у Кальєті 1869 року, 1928-го став прем’єр-міністром Португалії. Як і вся Мадейра, Кальєта в XX столітті втратила багато молоді через еміграцію, і деякі парафії досі збезлюднюють: у Паул-ду-Мар було 871 мешканець у 2011 році і 635 у 2021-му.
Згодом швидкісні дороги й тунелі наблизили Фуншал до пів години їзди, а в 2000-х містечко отримало марину, піщаний пляж і центр мистецтв MUDAS, відкритий у жовтні 2004 року. День Кальєти — 24 червня, також свято Івана Хрестителя, а її покровитель — Святий Дух.
Кальєта в датах
| Рік | Що сталося |
|---|---|
| бл. 1430 | Поселенці обробляють схили Кальєти |
| 1502 | 1 липня: король Мануел I надає Кальєті статус віли |
| бл. 1510 | Збудовано каплицю Nossa Senhora do Loreto в Арку-да-Кальєта |
| 1520-ті | Засновано каплицю Трьох Царів в Ештрейту-да-Кальєта |
| 1535 | Засновано Santa Casa da Misericórdia |
| 1639 | Перебудовано головну церкву |
| 1734 | Жардін-ду-Мар стає парафією |
| 1755 | Освячено церкву São Brás в Арку, 1 січня |
| 1857 | Паровий цукровий млин в Арку-да-Кальєта |
| 1894 | Відкрито млин, з якого виріс Engenho da Calheta |
| 1913 | Відкрито консервний завод тунця в Паул-ду-Мар |
| 1922 | Маяк Понта-ду-Парґу засвітився вперше |
| 1954 | Створено Sociedade dos Engenhos da Calheta |
| 2004 | Відкрито центр мистецтв MUDAS |
| 2023 | Жовтнева пожежа на всій території муніципалітету |